- прикласти
- [приекла/стие]
-аду/, -аде/ш, -адеимо/, -адеите/; нак. -ади/, -ад'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
прикласти — див. прикладати … Український тлумачний словник
прикласти — I = прикладати (щось упритул до чого н.), притулити, притуляти, притулювати, приставити, приставляти, припасувати, припасовувати; притиснути, притискати, притискувати (щільно) II ▶ див. додавати I, 1), пристосовувати I, 1) … Словник синонімів української мови
прикласти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
положити — ложу/, ло/жиш, док., перех. 1) у що. Помістити щось у що небудь. || на, у що, на чому. Помістити кого небудь десь у лежачому положенні. || на що, на чому. Помістити щось на чому небудь. || Скласти, розмістити щось у певному порядку; акуратно… … Український тлумачний словник
поприкладати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Прикласти багато чого небудь, у багатьох місцях. 2) перев. у сполуч. зі сл. назви, прізвиська і т. ін., розм. Вжити, вигадати стосовно кого небудь … Український тлумачний словник
поставити — I влю, виш; мн. поста/влять; док., перех. 1) Примусити когось або допомогти кому небудь стати на ноги, набути вертикального (стоячого) положення. || безос. || Наказати або допомогти комусь, примусити або попросити когось стати де небудь. || у… … Український тлумачний словник
прикладений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прикласти … Український тлумачний словник
прикладення — я, с. Дія за знач. прикласти … Український тлумачний словник
приложити — ложу/, ло/жиш, док., перех., розм. Те саме, що прикласти … Український тлумачний словник
додавати — I = додати 1) (давати, класти, говорити тощо на додачу, понад щось), приєднувати, приєднати, докладати, докласти, прикладати, прикласти, прилучати, прилучити, долучати, долучити, домішувати, домішати, примішувати, примішати, підбавляти, підбавити … Словник синонімів української мови